Яблучний Спас – це не просто свято врожаю, а й глибоко шанований український обряд, що поєднує в собі християнські традиції та народні вірування. У цей день, 6 серпня, віряни несуть до церкви кошики з дарами землі, щоб освятити їх і попросити благословення на новий рік.
Чому яблука – головний символ свята?
Яблуко – це не лише смачний фрукт, а й символ знань, здоров’я та безсмертя. За народними повір’ями, до Спаса яблука ще не набирають усіх своїх цілющих властивостей. Тому саме після освячення їх можна їсти без остраху.
Що ще покласти в кошик на Спас?
Крім яблук, у святковий кошик традиційно кладуть:
- Інші фрукти та овочі: груші, виноград, сливи, помідори, моркву, цибулю. Вони символізують родючість землі та достаток у домі.
- Мед і стільники: мед – це символ солодкого життя, а стільники – працьовитості.
- Хліб і колоски: хліб – це основа всього, а колоски – символ нового врожаю.
- Квіти: волошки, соняшники, чорнобривці – це не лише красива прикраса кошика, а й обереги для дому.
Які страви готують на Спас?
На Спас прийнято готувати пісні страви з фруктів та овочів. Популярні пироги з яблуками, варення, компоти.
Традиції та звичаї Яблучного Спаса
- Освячення кошика в церкві: це головний обряд свята. Віряни несуть кошики до церкви, щоб священик окропив їх святою водою.
- Святкова вечеря: після церкви сім’я збирається за святковим столом, щоб поласувати освяченими дарами.
- Гадання на яблуках: незаміжні дівчата гадають на яблуках, щоб дізнатися, коли вийдуть заміж.
- Збереження освячених квітів: вважається, що освячені квіти приносять в дім щастя і благополуччя.
Чому важливо відзначати Яблучний Спас?
Яблучний Спас – це не просто свято, а й можливість подякувати природі за її дари, зміцнити сімейні зв’язки та зберегти народні традиції. Відзначаючи це свято, ми підкреслюємо наш зв’язок з природою і нашими предками.
Яблучний Спас – це одне з найулюбленіших українських свят. Воно нагадує нам про важливість сімейних традицій, поваги до природи і вдячності за все, що маємо. Збираючи кошик на Спас, ми не лише готуємося до святкової вечері, а й беремо участь у древньому обряді, який передається з покоління в покоління.