Чому в радянські часи килими були на стінах: історія і практичність
В радянську епоху килими на стінах були звичайним елементом інтер’єру в більшості осель. Хоча зараз такі килими викликають посмішки на старих фотографіях, у свій час вони виконували як декоративну, так і практичну функцію.
Мода та історія
- Турецький вплив
Традиція вішати килими на стіни прийшла з давніх часів, коли дворяни та поміщики дотримувалися моди Османської імперії. Турецькі килими вважалися ознакою достатку та статусу. Їх використовували як декор, часто доповнюючи зброєю — рушницями, шаблями чи пістолетами. - Еволюція використання килимів
Спочатку килими слугували виключно настінним декором, але з часом їх почали використовувати і для покриття підлоги. У радянські часи килими на стінах стали звичним явищем.
Практичні причини
- Звукоізоляція
Килим на стіні значно покращував рівень звукоізоляції, особливо в багатоквартирних будинках із тонкими стінами. Це було важливо для мешканців, які хотіли зменшити шум від сусідів. - Приховування недоліків стін
Через низьку якість будівництва та матеріалів, шпалери часто псувалися, з’являлися потертості або тріщини. Килими допомагали приховати ці недоліки. - Економія на шпалерах
Вартість якісних шпалер у радянські часи була досить високою. Тому багато людей вішали килими, щоб заощадити на обробці стін.
Килими як символ достатку
У радянський період володіння великим та яскравим килимом свідчило про заможність родини. Його часто купували заздалегідь і вішали на найвиднішому місці, щоб показати гостям своє благополуччя.
Чому це викликає посмішку сьогодні
Сьогодні килими на стінах сприймаються більше як ретро-елемент. Сучасні матеріали для стін та інтер’єрні тенденції вже не потребують такого рішення, але вони залишаються символом цілої епохи та предметом ностальгії.