Попіл містить в собі майже всі корисні елементи, окрім азоту. Деякі складові попелу нейтралізують кислотність ґрунту. Засіб здатен дуже сильно підвищити рівень pH, що призводить до недостатнього отримання культурами корисних речовин
Один із елементів попелу є карбонат калію, який при контакті з водою утворює нерозчинні сполуки, в результаті чого коріннями рослини не засвоюється бор та марганець.
Несумісність попелу.
Попіл не сумісний з багатьма мінеральними та органічними добривами. Тому, не поєднуйте його з гноєм та перегноєм.
Не бажано поєднувати з кальцієвої селітрою — це надлишок кальцію.
Норми застосування.
Норми внесення попелу від 90 г / м2 до 1 склянки. При цьому для різних рослин вони інакші, так як норми споживання елементів живлення відрізняються. Однак, все залежить від ґрунту, його складу та кислотності.
Не використовуйте в якості добрива вугільний попіл — він не несе практичної користі. При згорянні дерева, особливо лако — фарбових поверхонь, утворюються діоксини, вкрай токсичні речовини.
Культури, які не оцінять золу як підгодівлю.
Томати. Оптимальна кислотність ґрунту 5.6-5.5 до 6.5 — її легко порушити високими нормами внесення попелу. На лужних ґрунтах рослини гірше розвиваються, менш продуктивні – для чого часто підкисляють поливну воду.
Кабачки та баклажани. Для баклажанів оптимальний pH 6.3-6.8 — це слабокислий ґрунт, допустимий 5.5-7.0.
Редька, редис, ріпа. Не переносять надлишку кальцію.
Полуниця. Оптимальний рН 5.5 — 8.8 — на слаболужних, карбонатних ґрунтах відреагує хлорозом.
Лохина. Рідкісна цінителька кислого та слабокислого ґрунту. Значення понад 4.5 для неї не бажані.
Хвойні, вересові. Воліють значення 4-5.5.