4 грудня заведено вшановувати пам’ять святих Варвари Іліопольської. Вона була захисницею від болісної та насильницької смерті. Вона також, померла у тяжких муках від звірячого вбивства. Люди прозвали свято — Варварин день.
Дівчина народилася у Геліополі, у статній родині, де батько був прихильником язичництва. Дівчина мала гарну вроду та дуже відрізнялась від своїх однолітків. Коли померла мати Варвари, батько запроторив доньку у вежі, щоб інші чоловіки не чіпали її. Варвара сидячі у темниці думками була разом з Всевишнім. Коли Варвара стала дорослою, батько дозволив вийти доньці з ув’язнення. Вона одразу вирушила до церкви, де знайшла своїх однодумців. Потайки від батька вона прийняла обряд хрещення. Таке рішення дуже розлютило її батька й він наказував їй відректися від християнства. Вона відмовила й була непохитною у своєму рішенні. За відмову її піддали жорстоким тортурам. Але всі знущання вона витримала не промовляючи ні слова. Тамтешній правитель наказав стратити власноруч доньку її батькові, щоб той довів свою відданість язичництву. Діоскур сам відрубав єдиній доньці голову.
Дівчину підтримала жінка, яка оголосила себе теж, християнською. Вона разом з нею понесла покарання. Після цього у небі роздалась блискавка, яка вбила правителя та батька Варвари.
Люди цього дня читали молитви та просили святу дати благополуччя донькам та синам, захистити їх від поганого ставлення свекрух та чоловіків. Не можна було займатися рукоділлям. Жінки випікали пряники та цукерки. Чоловіки варили пиво та медовуху.
Прикмети: