28 липня — народне свято, вшановане на честь князя Володимира Святославовича, який здійснив хрещення Київської Русі. Вірять, що цей день має особливу енергетику, тезки князя також святкують День ангела Володимира, а також згадують святих мучеників Уліту і Кирика.
За стародавніми переконаннями, 28 липня було непридатним для роботи на полі або в саду. Припускалось, що цього дня там мешкає нечиста сила, яка може приносити хвороби та шкоду. Тому, у цей день, наші предки відпочивали та ходили до церкви, утримуючись від польових робіт. Але на виняток дозволялось збирати та засушувати дику ромашку, яку вважали особливо цілющою рослиною від різних хвороб.
Під час святкування цього дня, також існували деякі заборони та обереги:
- Не працювати в полі та городі.
- Утриматись від прогулянок на природі, особливо з маленькими дітьми.
- Рекомендувалося утриматись від споживання м’яса, але риба була дозволена.
Поміж іншими народними примітками, на цей день люди звертали увагу на прикмети погоди:
- Жовтіння липи передвіщало ранню осінь.
- Ранковий дощ із сонцем прогнозував спекотний та ясний день.
- Відсутність веселки після дощу вказувала на багато ясних днів у серпні.
- Туман ввечері може передвіщати дощ.
- Голосний стрекіт коників означав наближення сильної спеки.
- Гучний грім може зазначати наближення зливи.
З цими традиціями та переконаннями пов’язаний народний святковий день 28 липня, коли наше минуле переплітається зі спостереженнями природи та оберегами для добробуту та благополуччя.