Свято Купальниця заведено відзначати 20 травня. У цей час Ярило наповнював всі річки та озера своїми чудодійними силами. Тому, цього дня всі люди виходили на водойми та купали всіх коней, які мешкали у селі. У цей період починають цвісти квіти, які мають назву – купальниця, на честь цього й назвали свято.
У давні часи, коня вважали благородною твариною, яка символізувала мудрість та владу. Люди ставилися до неї відповідально та особливо, а постать коня мала сакральне значення. У давнину люди, щоб стати багатими та залучити гроші у свій дім, на даху розміщували дерев’яні фігурки коней, а під час будування, у фундамент нового будинку ховали череп жеребця. Люди вичісувати їх, доглядали, попри те, що вони в основному займалися чорновою роботою. Коні орали поля та перевозили важкі вантажі.
20 травня жеребців та кобил збирали на березі річки та кілька разів проганяли по берегу. Після обливали трьома відрами води, яка уже нагрілася на сонці. Потім цією водою поїли коня. Саме ця вода давала тваринам здоров’я, захищала від хвороб та нечистої сили. Звідси й пішла назва слов’янського свята, яка прийшла до наших днів. Цього дня купалися й селяни, але не так, як коні. Зранку набирали у відра річкову воду та нагрівали її на сонці. Після того, як вода нагріється вони обливали себе та всіх членів своєї родини. Також, люди ходили по сусідах та обливали їх водою, такий ритуал наповнював людей позитивною енергією, зміцнював їхній імунітет та лікував різноманітні хвороби.
На це свято заведено ходити у гості, щоб попросити у сусідів насіння, а не їсти смаколики. Люди стали помічати, що саме таке насіння дає гарний врожай. Забирати останнє насіння сувору заборонялося, його повинно вистачити господарю та гостю, який прийшов за насінням. Цього дня не можна лінуватися та сидіти без діла, тому люди займалися посівом насіння та роботою на городі. Воду, яку вони використовували для обливання, застосовували для поливу насаджень, під час цього читали молитви, щоб був гарний врожай. Деякі селяни спеціально запрошували знахарів, щоб вони прочитали молитви під час висіву насіння.
Прикмети:
Люди завжди прислухались до прикмет, щоб не розгнівати долю та не накликати біди.