Свято Івана Купала щороку відзначається 24 червня, в ніч між 23-ми і 24-ми числами. Це свято має глибокі коріння в язичницьких традиціях, які з часом переплелися з християнськими віруваннями.
Одним із найвідоміших аспектів цього свята є його пов’язаність з Різдвом Іоанна Предтечі, який є шанованим святим у християнській традиції. За легендами, Іоанн Предтеча хрестив Ісуса Христа.
У дохристиянські часи, на початку літа, в цей день проводились обряди, присвячені сонцестоянню. В кожному селищі на Русі відбувалися обряди прославлення Ярила, бога сонця у слов’янській міфології. Після прийняття християнства, дата свята була пов’язана з Іоанном Предтечею.
Історичні джерела свідчать, що Іоанн народився у 1 столітті до нашої ери в родині священика. Від дитинства він присвятив себе релігійному життю та пізнанню Бога. Він провів багато років у самотності в пустелі, де отримав пророчий дар і передбачив прихід Спасителя на Землю.
Перед тим, як розпочати свою місійну діяльність, Ісус Христос відвідав Іоанна та отримав від нього хрещення, після чого закликав його проповідувати Слово Боже.
Святий Іоанн вчинив багато чудес: він вилікував хворих, знайшов джерела в пустелі, передбачав події майбутнього. Проте, Іоанна було страчено за наказом правителя Галілеї Ірода Антипи, коли він викрив неправедний зв’язок намісника з дружиною свого брата.
Традиції та обряди, пов’язані з Іваном Купалою, включають проведення нічних богослужінь у церквах. Простий народ збирався біля водойм, де влаштовувалися гуляння з піснями, танцями та різними конкурсами.
Молодь окремо відзначала святкування біля великих вогнищ. Відбувалися співи та хороводи до самого ранку. Також традиційно спалювали купальське дерево, що символізує прихід літа.
Важливою повір’ями свята є ворожіння. Незаміжні дівчата плели вінки з трави, які потім пускали по воді з запаленою свічкою. Дівчина, чий вінок не потонув і чия свічка не згасла, вважалася особливо щасливою і їй пророкували швидке заміжжя та щасливий шлюб.
Також на святкуванні зазвичай спалювали старі речі, а лікарі-цілителі вирушали в найдрімучіші місця, щоб зібрати цілющі трави та коріння.
Зі святкуванням пов’язано багато прикмет і повір’їв. Наприклад, побачити змію в цей день вважалося злим знаком, а яскраве зоряне небо свідчило про рясний урожай овочів. Знайти квітку папороті вважалося дуже щасливим знаком, а здатність перестрибнути купальське вогнище без розтискування рук пророкувала довгий і щасливий шлюб. Також вважалося, що той, хто умивався ранковою росою після свята, був захищений від хвороб до зими.
Отже, свято Івана Купала має багату історію, що походить з язичницьких вірувань, але пізніше було асоційоване з православною церквою. Святкування цього дня пов’язані з обрядами, традиціями, ворожіннями та повір’ями, що відображають багатство української культури.