6 жовтня християни вшановують пам’ять апостола Фоми, одного з учнів Ісуса Христа. Цей день відомий як День Фоми, і з ним пов’язані різні стародавні традиції, що збереглися до наших днів.
Святий апостол Фома, перш ніж стати учнем Ісуса, був звичайним рибалкою. Під час риболовлі він почув проповідь Ісуса і настільки захопився Його вченням, що вирішив піти за Ним, залишивши свій дім та родину. Фома був поруч із апостолами після зради Іуди, і люди прозвали його «близнюком Ісуса» через велику схожість зі Спасителем.
Коли Ісус воскрес, Фоми не було серед апостолів, і він засумнівався в їхніх розповідях про воскресіння. Лише через вісім днів, коли Ісус знову з’явився перед апостолами, Фома впевнився, доторкнувшись до Його тіла. Після цього він увірував ще більше і присвятив своє життя проповідуванню Слова Божого, за що згодом отримав прізвисько «Фома Невіруючий».
З давніх часів люди вірили, що святий Фома захищає від психічних розладів, тривожних станів та сумнівів. На його честь виконувалися різні обряди, пов’язані зі здоров’ям та врожаєм.
День Фоми також пов’язаний з багатьма прикметами, які допомагали людям прогнозувати погоду та майбутні події:
День апостола Фоми — це не лише вшанування пам’яті одного з учнів Ісуса Христа, а й час для збереження традицій та виконання обрядів, спрямованих на захист здоров’я та добробуту. Народні прикмети допомагали передбачати погоду та готуватися до зимових холодів, а обряди, пов’язані з випіканням короваю та іншими традиціями, були частиною життя багатьох поколінь.