20 жовтня вшановують пам’ять святого великомученика Артемія Антіохійського, який відзначився своєю відданістю християнській вірі та мужністю. Свято називають Днем Артемія, а сам Артемій був відомим воєначальником, який служив при імператорах Костянтині Великому та Констанції.
Життя та мучеництво святого Артемія
Артемій був відданим своїй справі та став великим воєначальником. Під час правління язичницького імператора Юліана Відступника, коли почалися переслідування християн, Артемій виступив проти знущань над єпископами. За це його піддали жорстоким тортурам, але Артемій залишався непохитним у вірі. У в’язниці, незважаючи на страждання, до нього приходив Всевишній, надаючи підтримку. Перед стратою Артемій попередив Юліана про Божу кару, і через рік після його смерті імператора вбили. Артемія поховали у церкві Івана Предтечі в Константинополі.
Традиції та вірування
Люди моляться святому Артемію, просячи заступництва для військових, зміцнення духу, волі та зцілення. У давнину цей день також називали Днем отаманів, коли вшановували всіх воєначальників.
Ті, хто народився в цей день, мали особливий зв’язок з тваринами і птахами, розуміючи їх на інтуїтивному рівні.
Прикмети та звичаї
У цей час господарі завершували приготування до зими, робили запаси і консервували продукти. Чоловіки ремонтували паркани, бо вірили, що через поганий паркан може «втекти» родинне багатство: чим вищий паркан, тим заможнішою буде сім’я.
З особливою обережністю ставилися до вовків: їхній вит сигналізував про холодну і сувору зиму, а поява вовків поблизу сіл вважалася передвісником можливих труднощів. Якщо ж вовк перебігав дорогу і не впав, люди чекали на захист і удачу.
Це свято не лише про віру, а й про тісний зв’язок людини з природою та передчуття змін у навколишньому світі.