День, коли народився Спаситель, отримав назву Різдво Христове й відзначається він 25 грудня. Про це свято складено безліч історій та міфів. Воно має свої традиції та прикмети.
Свято відзначали у радості, збираючись всією родиною за святковим столом. Різдво придумали на честь народження Спасителя, який врятував весь світ. Люди розпочинали святкування з 6 січня — різдвяної вечері. Вся родина збиралася за святковим столом, щоб скуштувати смачні страви. Вечерю починали, коли на небі з’являлася перша Віфлеємська зірка. Стіл накривали двома скатертинами, одна з яких була призначена для предків, а друга для гостей. Під скатертину клали сіно, щоб нагадати, що син Божий народився в яслах. На стіл ставили порожній набір посуду, для душ, яких немає на цьому світі. У центрі столу ставили Різдвяний хліб, який нагадував кільце, у середині якого запалювали свічку. Така форма хліба символізувала вічність.
Біля ікони ставили дідух — сплетені стебла пшениці та зерна. Біля голови родини ставили кутю та узвар. На столі розміщали ще дванадцять страв. Спочатку куштували хліб, який опускали у мед. Головний член родини промовляв молитву та вітав всіх зі святом. Через те, що кожна страва присвячена одному з 13 апостолів, потрібно скуштувати всі. Але всі страви повинні бути пісними, бо Різдвяний піст ще не закінчився.
За традицією молодь колядує, радіє та веселиться.
Прикмети свята: