Продаються батьки — 2 тисячі гривень. Історія, яку ви запам’ятаєте на довго

Двоє стареньких сиділи на березі маленької річки. Він люблячи тримав її руку та щось розповідав. А старенька дивилася на воду, у якій плескалися діти та згадувала чудово прожите сімейне життя. Ще в юнацькому віці вони познайомилися та закохалися одне в одного. Прожили довге й щасливе життя, але Господь лишив їх можливості бути батьками, не зважаючи на молитви та сподівання.

Крізь думки вона почула голос чоловіка, який звертався до неї:

— Люба, не хвилюйся, я зробив те, про що ми домовлялися. У видавництві мене певно прийняли, як якогось монстра, але об’яву взяли.

Наступного дня у газетах можна було прочитати таке повідомлення: “Продаються немолоді батьки, сімейна пара. Вартість 2000 грн. За адресою та телефоном звертайтеся у видавництво”.

У цей час, у сусідньому місті, молода дівчина читаючи це оголошення, роздратовано звернулася до свого юного чоловіка:

-Це абсурд, як так можна? Продавати власних батьків, як якийсь непотрібний товар!

— Кохана, не сердься. Можливо діти цих літніх людей не спроможні доглядати за ними або існують інші поважні причини.



Молода сімейна пара сама виросла у дитячому будинку. Вони не знали своїх батьків, тому їх обурило те, що дітям не потрібні власні тато з мамою. Молодята радилися та обговорювали ситуацію цілий день, а надвечір рішення було прийняте.

Наступного ранку у двері літніх людей постукали. Ввійшовши до квартири, дівчина нервово почала виймати гроші та очима шукати дітей стареньких, але з подивом зрозуміла, що крім них нікого немає.

-Квартира у нас маленька, але власна. Ми з чоловіком працюємо та будемо про вас піклуватися. Вам у нас буде добре випалила дівчина й ніяковіючи замовкла.



Як з’ясувалося, раніше старенькій наснився сон, у якому до неї спустився Янгол. Угледівши його, вона почала плакати, питаючи чому Бог не дав їм дитя. На що Янгол витер сльози жінці й дав настанову. “ У житті просто так нічого не буває, на все воля Божа. Люди, які навідаються до вас після оголошення й стануть вашою родиною”. Саме так й сталося.

Господь веде нас шляхами, які ми не можемо знати. Головне йдучи цією нелегкою дорогою, не зневіритися, не впасти у відчай та не втратити віру у добро.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями!