У осінній період під час прибирання в саду та на городі накопичується велика кількість органічних відходів, таких як бадилля овочів, опале листя, гілки та бур’яни. Всі ці матеріали можна використовувати для створення власного компосту, який стане корисним добривом для грядок у наступному сезоні. Але для того, щоб отримати якісний компост, важливо дотримуватися певних кроків та порад.
Компост — це легкий і пухкий матеріал, який не тільки покращує структуру ґрунту, але і забезпечує його родючість. Зрілий компост містить корисні бактерії, амінокислоти та необхідні для рослин речовини у доступній формі. Щоб приготувати високоякісне добриво, потрібно дотримуватися певних принципів приготування компосту.
Для створення компосту використовуються практично всі рослинні залишки та органічні кухонні відходи, включаючи бур’яни, траву, опале листя, гілки, бадилля овочів, яєчну шкаралупу, золу, хліб та багато інших речовин. Проте важливо уникати додавання неорганічних матеріалів, глянсового паперу, тваринних відходів, оброблених отрутохімікатами рослин.
Рекомендується мати на ділянці кілька компостерів, щоб можна було чергувати їх наповненням. Поки один компостер перегниває та дозріває, інший може заповнюватися свіжою органікою.
Спершу необхідно підготувати основу компостера, поклавши сітку від кротів для захисту від них, оскільки ці тварини можуть завдати шкоди компосту та хробакам, які допомагають у перероблюванні органіки. На дно компостера слід покласти грубу органіку, таку як гілки, кора, солома, для створення дренажного шару та забезпечення доступу повітря.
Далі можна додавати шари зелених бур’янів, бадилля овочів, підгнилого плодового матеріалу, кухонні відходи та інше. Важливо періодично перемішувати масу та додавати городню або дернову землю, а також торішній компост для прискорення процесу розкладання органіки та збагачення субстрату корисними бактеріями.
Найважливіше правило — чергування азотистих та вуглецевих складових при наповненні компостера. Різноманітність та тонкість шарів сприяє швидшому розкладанню і поліпшенню якості компосту. Залежно від мети використання компосту, співвідношення азоту та вуглецю важливо враховувати. Якщо це не вермікомпостування, то вуглецевої маси має бути більше, ніж азотистої маси. А для створення біогумусу та заселення черв’яками, азотисті компоненти, що розкладаються швидко, мають бути близько 60%.
Отже, у процесі розкладання різних складових у компості, важливо збалансувати вміст азоту та вуглецю, а також слідкують за рівнем pH. Якщо ви використовуєте багато азотистих матеріалів, таких як зелень, гній і овочі, то може знизитися pH компосту, що потребує корекції. В цьому випадку можна додати доломітове борошно, крейду, вапно або золу, щоб врегулювати кислотність.
Кількість вапняних добрив, які потрібно внести, залежить від рівня кислотності та типу компостера. Зазвичай, на 10 кг рослинних відходів з підвищеною кислотністю, достатньо внести 200-250 г золи або доломітового борошна. Також можна використовувати фосфоритне борошно для збагачення компосту та прискорення розкладання органіки.
Восени до компостера потрапляє багато важких матеріалів, таких як опале листя і гілки, які розкладаються повільно. Щоб прискорити цей процес, можна поливати компост коров’ячим гноєм, пташиним послідом або азотними добривами. Також слід розглядати можливість застосування біологічних препаратів, що підтримують активність корисних мікроорганізмів.
У разі потреби, компост можна накрити агротекстилем або замульчувати, щоб утримати вологу та забезпечити комфортні умови для життєдіяльності черв’яків і бактерій. Також важливо враховувати потреби в укритті компостера від морозів.
Якщо вам потрібно швидко переробити багато органічних відходів, можна використовувати анаеробний метод у мішках для будівельного сміття. Цей спосіб дозволяє отримати компост швидше і з меншими зусиллями.
Враховуючи ці поради, ви зможете успішно компостувати органічні відходи та отримувати від цього користь для саду чи городу.