Липень – це місяць збору овочей та зелені. Перш ніж садити наступний врожай, землі потрібно допомогти набратися сил. Садівники підвищують родючість та структуру ґрунту. Щоб це зробити, потрібно посадити сидерати.
Влітку садять овес, жито, фацелію, гірчицю та інші культури.
Посів сидератів.
Більшість городників висаджують сидерати в міжряддях серед інших рослин, але це неправильно. Через свій швидкий ріст вони закривають основні культури.
Краще висівати їх на вільних ділянках або під деревами. В саду краще посадити багаторічні рослини — конюшину, люцерну, еспарцет та козлятник. На звільнених від культур ділянках садять рослини однорічними – горох, боби, люпин, гречку та фацелію.
Іноді садівники висівають сидерати на потрібній ділянці навесні. Протягом всього сезону це може повторюватися тричі. На початку весни садять люпин та коли на ньому почнуть з’являтися бутони, його слід скосити й провести перекопуванні ділянки. Наступною одразу садять фацелію, слідом за нею гірчицю або редьку олійну. Головне, не дати рослинам зацвісти. Ранньою весною не можна висівати гірчицю, редьку олійну, ріпак, суріпку, інакше чекайте великої кількості шкідників на ділянці. Усі сидерати краще сіяти восени в поєднанні з фацелією.
Користь сидератів.
Щоб зупинити розвиток хвороботворних бактерій, підійдуть такі сидерати, як гірчиця біла та фацелія, бо вони, також, оздоровлюють ґрунт.
Щоб забезпечити землю азотом, садять конюшину, горох, люцерну та віку.
Щоб фосфор та калій легше засвоювалися рослинами, потрібно посадити гречку. Овес та жито корисні для прискореного нарощування зеленої маси.
Редька та фацелія пригнічують нематоди в ґрунті.
Також, можна робити суміш з сидератів. Наприклад, посадити разом бобові, злакові та хрестоцвітні.