Свято Петра Сонцеворота, яке відзначається 25 червня (за Юліанським календарем — 12 червня), має стародавнє походження і пов’язане зі зміною тривалості світлового дня. В цей день православні християни в усьому світі вшановують пам’ять преподобного Петра Афонського, святого, який присвятив своє життя самопізнанню та прославленню Бога.
Історія життя грецького святого
Преподобний Петро жив у 7 столітті в Константинополі. Його дитинство та юність не відомі, але відомо, що він був воєначальником в імператорській армії. У полоні під час воєнного конфлікту він розмірковував про свої дії та гріхи перед Богом. Після цього преподобний вирішив прийняти чернецтво та присвятити своє життя самотності та богослужінню. Проживши понад 50 років на самоті, Петро помер, а його святі останки здійснювали цілющі діяння.
Традиції святкування в народі
Петрів день в народі також відомий як свято Петра Сонцеворота. У цей день господині займалися висадкою останньої розсади та посівом залишків насіння. Існувала віра, що у першій половині дня найкраще сіяти світле зерно, а після обіду — темне. Особлива увага приділялася посіву гречки, оскільки віриться, що ті, хто сіє гречку у цей день, будуть мати в достатку млинці на зиму.
Також цей день вважався сприятливим для рибалок. Чоловіки вирушали на риболовлю рано зранку і до обіду поверталися з багатим уловом, який дружина потім використовувала для приготування смачних страв, зокрема юшки. Термін «юшка» використовувався для будь-якого виду супу. Крім того, господині готували пироги з начинкою та солили рибу, яку приніс чоловік.
Народні спостереження за змінами погоди також були поширеними. Рясна роса на рослинах пророкувала багатий урожай та спекотне літо, а качки та гуси, що купалися у річці, заздалегідь попереджали про швидкі дощі.