Традиційним, східнослов’янським святом вважають масляну. Святкують її цілий тиждень перед початком Великого посту. Люди називають свято по різному – Сиропусним тижнем, Колодієм, Пущенням, Сирною неділею, Загальницею або Бабським святом.
Взагалі Масляну придумали язичники й називали його проводами зими. А вже після прийняття християнства почали святкувати Масляну.
Свято не постійне й час кожного року змінюється, все залежить від початку Великоднього посту та самого свята Великодня. Найчастіше це кінець лютого – початок березня. Цього річ початок свята це 28 лютого, а кінець – 6 березня. Вже з 7 березня починається піст, продовження якого триває до 23 квітня. Свято Великодня у цьому році припадає на 24 квітня.
Свято починали святкувати язичники й продовжували християни. Це було за часів князя Володимира. Активне святкування Масляної розпочалось в ІХ – ХІІ ст.. у цей час ще можна було справити весілля перед Великим постом. Люди проводили обряд Колодія, який збігався разом з Сиропусним тижнем.
Ті хлопці та дівчата, які були не у шлюбі, за звичаєм їм на ноги прив’язували колоду з дерева. Після, щоб не ходити з цим атрибутом, потрібно було дати викуп. Цілий тиждень тривало життя цієї колоди:
Жінки волочили Колодку. Церква християн відзначає свято Масляну, але воно не має християнського змісту.
Свято триває цілий тиждень й головною стравою на столах є млинці. Печуть їх протягом тижня. Люди веселяться, танцюють, співають пісні, катаються на санчатах, майструють опудало та палять вогнища. Люди готують й інші страви, а не одруженим до ніг прив’язують колодки, особливо хлопцям.
Традиції кожного дня свята:
Прикмети на свято: