Вшановувати пам’ять чудотворної ікони Богородиці «Боголюбської» заведено 1 липня. Написана святиня на прохання князя Андрія Боголюбського у 12 столітті.
Князь Андрій на початку століття вирушив на Суздаль разом з іконою. Як тільки вони під’їхали до Володимира, всі зупинилися та завмерли на місці.
Князь зі своїми воїнами почали плакати та читати молитви перед святинею. Згодом князь Андрій втомився й вирушив відпочити у наметі. Там він заснув й побачив сновидіння. До нього звернулася Пресвята Богородиця, яка тримала у руці сувой. Вона попросила князя побудувати на цьому місці храм, а після підняла руки до неба та почала молитися Всевишньому. Він благословив Діву Марію та зник.
Князь зробив те, про що його попросила свята й там збудували храм з каміння. Через деякий час там створили монастир, де зобразили Пресвяту Богородицю.
Через деякий час святиню переправили до Успенського собору, а Боголюбську ікону залишили у князя.
У наш час ікону можна побачити у Володимиро-Суздальському музеї.