У християнстві, 3 січня заведено вшановувати пам’ять пророка Малахія та святого мученика Гордія. Гордій народився у сім’ї віруючих людей та протягом всього свого життя не відмовлявся від Всевишнього. За свою віру він поплатився своїм життям.
Заборонялось цього дня вихвалятись про свої статки, здоров’я та дітьми, бо святий міг це все забрати.
Також, люди вірили, що 3 січня, вночі гуляють відьми, які заходять у хліви та доять худобу. Якщо не покласти оберіг, худоба може загинути. Оберегом слугували гілки осики, які розкладали біля дверей та сальну свічку, яку ставили до воріт хліву.
Сторонніх людей до хліва не пускали, щоб вони не накликали біди. Господар вимітав підлогу та лихо, яке може вбити худобу. Не забували господарі нагодувати худобу вівсяною кашею на молоці.
Знахарі цього дня зцілювали людей з психічними розладами. Святого Малахія просили одужання у своїх молитвах.
Заведено 3 січня зустрічатись зі своїми родичами та згадувати про всі добрі діла, які зробили протягом життя. Фізична праця забороняється. Дівчата у цей вечір займались ворожінням, щоб передбачити майбутнє.
Ті хто народився на Гордія, були наділені можливістю розпізнавати зло та добро.