Кутя — традиційна страва різдвяного столу, приготована з пшениці, меду, маку та горіхів. Однак виявляється, кутя це не лише смачна, але й наповнена символікою страва ще з давніх часів. У кожному регіоні України кутя має свої особливості – від консистенції до складу.
Колись кутя була повсякденною стравою, але тепер вона втілює обрядовий характер і готується тричі на рік: на Різдво, Василя і Хрещення. Її приготування має символічне значення, спрямоване на вшанування предків. Особливість куті полягає в її солодкому смаку, що відображає поминальні традиції українців.
Ця традиція підтримується ритуалом залишати кутю на столі після вечері на Різдво. Це робиться задля того, щоб душі померлих родичів теж могли поласувати святковою кутею в родинному колі.
Варто зазначити, що до XIX століття кутю підсолоджували медом, фруктами та компотом, і лише пізніше в рецепті з’явився цукор. Різноманітні регіональні підходи до готування включали різні види меду, горіхів, кураги та цукатів.
Крім того, в окремих регіонах кутя пов’язувалася з різноманітними обрядами. Її використовували, щоб пророкувати події наступного року. Наприклад, якщо кутя готувалася добре, не підгоріла, це вказувало успішний і щасливий рік.
І хоча традиційного рецепта не існує, кутю готували з врахуванням сімейних та сільських звичаїв, додаючи ті інгредієнти, які були доступні