5 січня усі християни збираються родиною і промовляють цю особливу молитву, щоб в сім’ї завжди панував мир та злагода.
«Головна родинна молитва яку промовляють на Святвечір»
«Просимо Тебе, Боже, щоб і тих душ до вечері допустив, що ми про них не знаємо.
Молимось Тобі, Боже, за тих, що ніхто про них не знає, лягаючи і встаючи, і дорогою йдучи ніхто не згадає. А вони, бідні душі, гірко в пeклі пробувають і цього Святого Вечора чекають. Від нас у цей вечір молитви йдуть і мeртві душі спом’януть!»
Перехрестившися тричі, вся родина повторює за батьком другу молитву — «за себе»:
«Господи, захисти худібку мою від звіра, а мене грішного (ім’я рек) від віри поганої та від безвір’я — на росах, на водах та на тяжких переходах. Дякуємо Богові Святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят. Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатись. Амінь».
Після молитви господар знову бере в руки миску з кутею з полотном та свічкою і передає її господині, кажучи:
«Ми всі, з усього щирого серця і з Божої волі, кличемо праведні і грішні душі на святу вечерю, даємо їм усе, що маємо — щоб вони на тім світі вечеряли, як ми тут. Ми дбаємо і за ті померші душі, що на світі погибли і порятунку не мали.
Нехай Бог прийме для них цю нашу вечерю. Я їх стільки запрошую і закликаю на цю тайну вечерю, скільки у цім полотні є дірочок та скільки зернин у солодкій куті Божій. Амінь»