Кожен повинен знати для чого варто відвідувати церкву. Якось одна старенька жіночка розповідала своїй маленькій онуці, що саме у храмі людина може знайти спокій душі та пережити там важкі часи свого життя.
Через багато років, ставши дорослою, у дівчини почали з’являтись життєві труднощі. У цей момент вона почала згадувати слова бабусі й вирішила відвідати храм.
Прийшовши у храм, там до неї підійшла інша жінка та зробила зауваження, що та неправильно тримає руки. Після підійшла інша та зауважила, що дівчина не там стоїть. Потім підійшла ще одна та зробила зауваження, що та прийшла не у тому одязі. А ще чоловік, який стояв поруч сказав, що вона не правильно хреститься. За цими подіями спостерігала ще одна жінка. Вона вирішила підійти та зробити всім зауваження.
Жінка запропонувала придбати у церкві книгу, де розповідається про поведінку у церкві. Доросла онука вийшла із храму, сіла на східцях та почала лити сльози від сорому. Тут вона почула голос, який поцікавився, чому вона плаче. Піднявши очі вона побачила Ісуса та сказала Йому, що її не пускають до храму. Ісус обійняв дівчину, заспокоїв її та сказав, що Його іноді теж туди не пускають. Не слід дивитись на вигляд людини, яка заходить у храм, а важливо те, що знаходиться у неї у серці під час літургії.