Преподобного Антонія Великого заведено вшановувати у християнському світі 17 січня. Люди називають цей день Антон Перезимник або день Антона.
Народився у заможній родині та виховувався за всіма благочестями. Коли йому виповнилось 20 років, втратив свою родину залишившись лише з сестрою. Сестру він вирішив залишити на виховання добрим жінкам, а сам вирушив до пустелі, ставши відлюдником. Згодом, через деякий час біля нього почали оселятися інші пустельники. Антоній став за початківцем чернецтва.
Цей день вважали серединою зими. Господарі займались перерахунком своїх запасів, оглядали комори та підраховували залишки кормів, яких повинно вистачити до кінця зими. Люди починають з нетерпінням чекати весни, бо зимові будні вже надоїли. Жінки випікали круглу випічку з вівсяного толокна та пригощали ними малечу, знайомих та сусідів.
Люди молились за здоров’я домашніх тварин, просили святого захистити їх та допомогти вдало телитись. У церквах освячували сіно та пригощали ним домашніх тварин. Знахарі проводили різноманітні обряди для захисту осель. Для збереження дітей від кору, виразки, чуми та віспи їх не годували у цей день бобовими та сочевицею. Господиням заборонялося прясти та в’язати.
Цей день вважався сприятливим, щоб посилити свою красу та чарівність. Вони проводили для цього спеціальні обряди з використанням солі та води. Ритуал допомагав жінкам, але й вони не повинні були забувати про догляд за собою, бути щасливими та усміхненими.
Прикмети на Антонія: