Пам’ять преподобного Олексія потрібно шанувати 17 березня. Народився святий у родині багатих римлян та благочестивих християн. Батьки знайшли святому дуже гарну дружину, але після одруження він зник від неї на кораблі, бо вирішив присвятити своє життя Всевишньому. Він приплив до Едесси, став жебракувати, просити милостиню та постійно молитися. Якось голос від ікони Божої Матері промовив, що Олексій — це Божа людина.
Після цієї промови, до нього почали йти люди, але він злякавшись вирушив до Риму. Там він представив себе мандрівником та став жити у родині своїх батьків, які його не впізнали. Там він прожив 17 років й постійно молився. Потім він почув знову голос, який промовив, що він людина Бога. Після цього встановили у центрі міста Одр з його тілом й люди почали зцілюватися від тяжких хвороб.
Цього дня до вечора потрібно завершити всі справи, а ввечері сісти за стіл усією сім’єю. Люди проводжають зиму та зустрічають весну. Щоб пряжа була міцною, жінки кидали у струмок пряжу. Якщо у цей день вилетять бджоли з вуликів, люди чекали гарного врожаю меду.
На Олександра потрібно пити багато напоїв з березового соку. До цього дерева ставилися шанобливо, бо воно зцілювало людей. Цього дня можна зібрати сік та приготувати з нього цілющі напої. Робили березовий збитень, березово — медовий узвар, березовий сік та цілющі настої на березових бруньках.
Прикмети: