Преподобну Фотинію заведено згадувати двадцять шостого лютого. Люди називали цю дату — днем Світлани.
Ще у цей день вшановують святих Зою та Мартиніана. Мартиніан жив у пустелі, біля Кесарії палестинської. Більшість свого життя він не промовив ні слова й за це його Всевишній нагородив даром зцілення. Диявол завжди був поруч та спокушав святого, він присилав йому невірних дівчат — Фотинію та Зою. Мартиніан показав цим дівчатам інший спосіб життя й вони почали вірувати у Всевишнього.
У цей день жінки займалися генеральним прибиранням. Але під час прибирання варто бути обережним. Якщо проллєте на себе воду, вас чекатиме в’язниця та плітки. Не можна було підіймати гроші на вулиці, бо слід чекати нещастя. Всі фінансові питання краще перенести на інший день. Сваритися цього дня забороняється, бо примирення доведеться чекати довго.
Люди у цей день зверталися до зірок.
А ще заведено на Фотинію поминати померлих. Зранку варто відвідати церкву, помолитися та поставити свічки. Варто після служби сходити на кладовище, прибрати там та залишити гостинці. Вдома варто влаштувати поминальний обід.
Ввечері варто вийти на вулицю та подивитися на небо. Якщо зорі на небі яскраві, значить родичі почули ваші молитви та дякують вам за гостинці. Можна тихо покликати їх та розказати про свої переживання. Вони спробують допомогти вам.
Сьогодні проводили обряди, щоб покращити зір. Опівночі хворій людині потрібно вийти на вулицю, глянути на небо, простягнути руки до гори та попросити зірок, щоб вони світили яскравіше. Після цього варто витерти руками очі та вирушити у будинок. На небо у цей момент дивитися не можна.
Також, проводили обряди проти пристріту та псування. Люди брали у рукисорочку та виходили вночі у поле та читали спеціальні замовні слова. Потім тричі хрестилися, йшли додому, одягали сорочку та носили її три дні.
Прикмети: