Преподобну Анастасію заведено вшановувати 10 березня. Її дуже поважав імператор Юстиніан, через її добрі вчинки.
Після того, як не стало її чоловіка, вона присвятила себе Всевишньому. Вона виїхала до Олександрії та започаткувала там монастир. Коли імператор поховав свою дружину, він вирішив знайти Анастасію, щоб одружитись з нею. Як тільки про це дізналась свята, вона відправилась до авви Даніїла. Даніїл одягнув її, як чоловіка та нарік Анастасієм – євнухом. Відправив Анастасія у далеку печеру та дав наказ ні з ким не спілкуватись та не виходити звідти. Таке життя тривало майже двадцять вісім років. раз на 7 днів їй приносили воду та хліб, який залишали поруч з печерою.
Анастасія вирішила сповістити про свою смерть Даниїла й тоді він вирішив її провідати, щоб провести потрібні ритуали. Він сповідав дівчину та причастив. Перед самою смертю вона благословила ченця та Даніїла. У момент поховання чернець зрозумів, що вона була жінкою, а згодом Даніїл розповів йому всю правду. Через деякий час про цю історію дізнався весь світ.
Святі останки були заховані у Константинополі, неподалік від церкви Святої Софії.