23 березня, православні християни вшановують пам’ять преподобної Анастасії. В свій час вона жила у Великому Константинополі. Анастасія була дуже поважною та доброю особою. Коли її чоловік помер, жінка покинула місто й поїхала в Олександрію. В цьому місті вона заснувала церкву, де навчала та проповідувала людям християнську віру. Все своє життя Анастасія повністю присвятила Ісусу Христу.
Після смерті дружини імператора Константинополя, він захотів відшукати Анастасію, щоб вона стала його дружиною. Але ця відчайдушна жінка зникла, щоб сховатися у скиті авви Даніїла.
Авва переодягнув її у чоловіка та назвав Анастасієм – євнухом. Жив цей Анастасій у дальній печері й ні з ким не спілкувався. Один раз на тиждень йому залишали біля печери глечик з водою та хліб. Він жив в цій печері аж 28 років й ніхто не впізнав у ньому жінку.
Перед смертю Анастасія позвала авву Даніїла, щоб він приніс все для поховання, сповідав та причастив її.
Тільки після смерті Анастасії, ченці здогадалися хто крився під ім’ям Анастасій.
Пройшли роки, цю історію занотували й вона стала всім відома.
Її святі мощі були перевезені до Константинополя та поховані біля церкви Святої Софії у 1200 році.