День вшанування Анни Зимової потрібно відзначити 9 грудня. Свято має давнє походження. А ще вшановують пам’ять матері Божої Анни.
Анна вийшла заміж за Іоакима й бувши довго у шлюбі вони не могли пізнати радість батьківства. Але Всевишній подарував їм цю чудову звістку. Батьки були дуже вдячні Господу та пообіцяли, що своє дитя віддадуть на служіння Всевишньому. Згодом в Анни та Іоакима народилась донька — Марія.
9 грудня вшановують святий образ «Несподівана Радість». У творах Святителя Дмитрія Ростовського можна дізнатися про чоловіка, який просив перед святим образом стати батьком. Але після цих молитов, він йшов займатися поганими справами. Якось, під час молитви, ікона ожила, а у дитини з ніг текла кров. Він запитав святу:»Що відбувається?». Свята сказала, що рани кровоточить через твої погані вчинки. Чоловік вибачився та пообіцяв, що більше такого робити не буде. Ісус відмовив у прощення, але Анна благала пробачити грішнику й буде лежати біля Його ніг, поки не отримає прощення. Ісус наказав цілувати рани немовляти. Грішник почав цілувати й вмить прийшов до тями й змінив свій погляд на життя.
Ніч у цей день найдовша, а день — найкоротший. Саме у цей день йде боротьба темряви та світла. Люди читали молитви та просили, щоб скоріше настали теплі дні. Сонце цього дня вмирало та знову відроджувалося. Люди вдома гасили полум’я та знову добували його.
Всі молилися перед святим образом та просили отримати радість батьківства. Також, люди спокутували свої гріхи, просили врятувати від глухоти та душевних недуг.
Жінки при надії повинні були дотримуватися посту та просити Всевишнього про легкі пологи. Всі домашні справи повинні були робити інші.
Після служби у церкві, бджолярі йшли до своїх вуликів, рухали їх та промовляли спеціальні слова. Так заведено робити, щоб наступного року отримати гарний врожай меду. У вечірній час люди не виходили на вулицю, бо дикі звірі могли напасти та забрати до себе у зграю.
Прикмети: